Як не дивно - перше, з чим асоціюється слово "притулок" - це бідні і нещасні тварини з жалісним очима, що сидять в тісних клітках. Якщо ж Ваш співрозмовник додав "дитячий" притулок - то перед Вами відразу чітко виникають пронизливі картини з повісті А.І. Приставкіна "Ночувала хмаринка золота".
У якійсь мірі ці емоції виправдані, і кожна з життєвих історій вихованців притулку може лягти в основ подібних творів. І вже точно Вам доведеться здивуватися, коли Ви побачите фотографії вихованців притулку - усміхнених і сміються дітей, захоплених і зацікавлених - на заняттях, на зустрічах з цікавими людьми, на екскурсіях, концертах. А як щодо захоплюючого пейнтболу влітку, сплаву по річках Карелії, подорожі на снігоходах взимку, або тренування з знаменитим чемпіоном з боксу Костею Цзю? Піонерський табір з поліпшеними умовами? Ні, це і є наш притулок - "наш дім", як називає його директор, і з ним погодяться всі співробітники - вихователі, психологи, соціальні педагоги; завдання кожного з них - щоб кожна дитина потрапив сюди відчув себе вдома.
Сподіваємося, що публікації про притулок
приют допоможуть Вам краще дізнатися про наших дітей, наших фахівцях, а також про соціальні програми підтримки дітей та підлітків.